Казка про мудру змію і шість тварин, що ховалися від дощу

Якось в осінню негоду, в невелику печеру під водоспадом набилося повно звіриного народу. Прибіг ведмідь, влетів пес, прошмигнула кішка, заскочило порося, пришкутильгав їжак і ледве протиснувся єнот. Вони всі розсілися по кутах, скоса поглядаючи один на одного і тремтячи від холоду. Змія, яка жила в цій печері, мудро зауважила, що доцільніше було б зігрітися, притулившись один до одного.

Все їй повірили – про її мудрість у лісі складали легенди, – притиснулися і швидко зігрілися. А коли всім стало тепло і радісно, ​​то кожен осмілів і уявив, що це його печера і взявся за свої звичайні справи.

Ведмідь почав загрібати вихід – він вирішив тут залишитися на зимівлю, потім розлігся на пів печери і придавив кішку, яка розкішно розляглася і робила собі педикюр. Пес кинувся відстоювати права жінки і мало не півшуби ведмедю не відірвав. Порося відкопав трюфелі, переривши підлогу і закидавши землею всю печеру, із задоволенням валявся на боці, хрумкотів ласощами. Єнот, побачивши таке неподобство, тут же кинувся робити генеральне прибирання, перепирати килимки і фіранки, розштовхуючи всіх звірів по кутах, щоб не заважали. Їжак теж вирішив перезимувати тут і розривши створений ведмедем заслін, почав метушливо стягувати в печеру всілякі смаколики, створюючи запаси їжі на зиму і діловито вештаючись під ногами у звірини. Словом, шум, гам і пил стовпом…

Зрештою, вони все пересварилися, відстоюючи свою думку і свій спосіб життя, вважаючи його найправильнішим. Змія подивилася на цю суєту і мовила:

-А слабо домовитися? А слабо скласти графік – хто сьогодні черговий по печері? Взагалі-то це моє житло, я тут встановлюю правила, тому або ви домовляєтеся, або валіть всі під дощ!

Виходити на вулицю і шукати новий притулок нікому не хотілося. Тому всі дружно сіли, написали правила і домовилися між собою про те, що кожен робить те, що у нього чудово виходить. Ведмідь всю зиму спить в кутку і його велике тепле тіло служить обігрівачем для всіх, а влітку буде поставляти продукти – мед там, ягоди всілякі, корінці. Пес радує всіх своїми трюками, умінням дружити і охороняє печеру. Кішка створює приємну атмосферу своїм муркотіння і ловить мишей. Їжак і порося добувають запаси на зиму. Єнот порається по господарству. А змія підказує і направляє всю цю різношерсту компанію. І охороняє печеру, оскільки хто поткнеться в печеру, знаючи що там мешкає така мудра змія?

І зажили вони довго і щасливо. Тому що кожен виконував свою функцію в строго відведений час. Ось так і я… Сьогодні я – ледачий ведмідь і можу півдня провести в ліжку, а завтра – клопіткий єнот, який все переправі перечистив. Можу бути бруднющим поросям, якому доставляє радість повалятися в бруді і почавкати собі на втіху, а можу бути і граціозною кішкою або вірним псом. Головне – домовитися з самою собою і отримувати задоволення!

Ольга Соломка